- суміжний
- [сум’і/жнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
суміжний
Смотреть что такое "суміжний" в других словарях:
суміжний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суміжний — а, е. Який межує з ким , чим небудь, прилеглий до чогось. || Розташований поруч; сусідній. || перен. Нерозривно пов язаний з чим небудь, близький до чогось. Суміжні виробництва. •• Сумі/жні кімна/ти кімнати, які мають спільну стіну. Сумі/жні… … Український тлумачний словник
суміжний — (який межує з ким / чим н.), прилеглий (до чогось), сусідній, примежний, поміжний … Словник синонімів української мови
суміжно — Присл. до суміжний. •• Сумі/жно ізольо/вані кімна/ти суміжні кімнати, кожна з яких має свій окремий вхід – вихід … Український тлумачний словник
суміжність — ності, ж. Властивість за знач. суміжний. Асоціація за суміжністю … Український тлумачний словник
поміжний — а, е, діал. Суміжний … Український тлумачний словник
детонатор проміжний — детонатор промежуточный intermediate charge *Zwischenzünder заряд з потужної бризантної ВР, призначений для посилення ініціюючого імпульсу первинних засобів підривання капсуля детонатора, детонуючого шнура і інш. Д.п. частіше за все являють собою … Гірничий енциклопедичний словник
пограничний — а, е, заст. Який межує з чим небудь; суміжний, прилеглий … Український тлумачний словник
помеженний — а, е, діал. Суміжний … Український тлумачний словник
прилеглий — I а, е. Розташований поряд із чим небудь; суміжний. II а, е, рідко. Те саме, що прілий … Український тлумачний словник
